Батькам

      Коли потрібно звертатися до логопеда? 5 тривожних дзвіночків, на які повинні звернути увагу всі батьки.

      Зарахування/переведення дитини з ООП, скасування висновку ІРЦ та заміна асистента – відповіді на питання батьків.

      10 чарівних фраз, які роблять дитину щасливою

      Батьки допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Тут головне – повне прийняття і підтримка. Коли ви говорите дитині, що пишаєтеся нею, вонарозуміє, що зробила все правильно. Навіть якщо прикладені зусилля на даному етапі не принесли перемоги. Надалі дитина не буде боятися домагатися своїх цілей, незважаючи на перешкоди і поразки.

      2. У тебе вийде

      Ваша задача – дати зрозуміти дитині, що їй під силу впоратися з будь-якими труднощами. Заохочуйте її ініціативу і не забувайте вселяти в неї надію на краще і впевненість у своїй перемозі.

      3. Я завжди поруч з тобою

      Ви повинні дати зрозуміти дитині, що підтримаєте її, не дивлячись на будь-які обставини. Така підтримка надихає. У майбутньому дитина не буде бояться невдач і помилок, які неминуче наздоганяють кожного. Адже вона знає, що ви підставите своє плече в будь-який момент.

      4. Я радий (а) тебе бачити!

      Постійна критика і нотації перетворюють дитину на полохливого звірка, нездатного приймати самостійні рішення. Коли наступного разу ваш малюк принесе зі школи погані оцінки, не поспішайте критикувати його. Просто видихніть і зрозумійте, як, насправді, раді бачити його. Це дуже важливо.

      5. Ти – особливий

      У кожної дитини є свій талант. Хтось гарно малює, хтось співає, у когось відмінне почуття гумору. Не соромтеся говорити дитині про її чесноти. Знаючи свої сильні сторони, їй буде простіше знайти себе в дорослому житті.

      6. Розкажи докладніше!

      Коли дитина приходить з дитячого садка або школи, емоції переповнюють її. Дитині так хочеться поділитися ними з вами. Знайдіть час і вислухайте її. Замість чергового «угу», попросіть малюка розповісти детальніше про минулий день. Ваша щира зацікавленість дасть дитині зрозуміти, що вона для вас не байдужа.

      7. Пробач мене

      Дуже важливо, щоб батьки вміли визнавати свої помилки і просити вибачення у дитини. Але робити це потрібно щиро, а не з почуття обов’язку. Коли дитина бачить перед очима такий приклад, вона сама не боїться проявляти турботу і чуйність по відношенню до інших.

      8. Ти сама зробила це!

      Батьки люблять вживати займенник «ми» відповідно до свого чада: «ми поїли», «ми вже ходимо в садок» і т.д. Така поведінка гальмує психологічний розвиток дитини. Дуже важливо давати дитині відчуття власної самостійності, щоб в майбутньому вона могла спиратися тільки на себе.

      9. Ніхто не ідеальний

      У світі не існує ідеальних людей. Будь-яка людина миє припуститися помилки. І чим швидше дитина зрозуміє це, тим краще. Їй буде набагато простіше приймати себе з усіма своїми недосконалостями.

      10. Я люблю тебе!

      Навіть якщо для вас це цілком очевидно, вам потрібно частіше говорити про свої почуття дитині. Навіть якщо вона завинила і зробила якусь дурницю, то повинна бути впевненою, що ви все одно любите її. Ці три чарівних слова окриляють і спонукають дітей прагнути до чогось більшого.

      ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ У ДІТЕЙ

      Ігри на розвиток зорової пам’яті.

       «Згадай послідовність кольорів». Потрібен набір кольорового картону в 2 екземплярах. Дорослий розкладає в певній послідовності кольорові картки. Кількість обирайте, беручи до уваги вік дитини. Малюк повинен проглянути і запам’ятати послідовність карток. Потім дорослий накриває їх тканиною, а дитина має викласти свої картки в такому самому порядку.

      «Що зникло?». Роздрукуйте на одному папері кілька предметів, а на іншому ці самі предмети, але без якогось одного. Дитина повинна подивитися спочатку на першу картинку, яку за кілька хвилин слід накрити чи сховати. Поглянувши на іншу, малюк має відгадати, якого предмета бракує.

      Друковані картинки можна замінити на звичайні іграшки. Розставити їх певну кількість, дати можливість запам’ятати, а потім, поки дитина заплющила очі, прибрати одну іграшку. Яка саме зникла іграшка — це має відгадати дитина.

      «Сонечко й будинок». Гра допоможе поступово вивчити букви. Необхідно для кожної літери придумати асоціації. Важко буде запам’ятати всю абетку, тому пропонуємо розпочати з найпростіших слів, наприклад, з імені дитини.

      О Л Я

      О схожа на сонечко,

      Л — на будинок,

      Я — на змію.

      Запишіть або замалюйте це на папері. Потім закрийте картинку. Запитайте в дитини, яка буква схожа на змію, на будинок. Те саме можна проробити і з цифрами (1 — свічка, 2 — качка тощо)

      Ігри на розвиток слухової пам’яті. «Маленький кухар». Добре залучити до цієї гри й інших членів родини. Грати можна, готуючи, наприклад, салат. Розкласти на столі підготовлені необхідні інгредієнти: подрібнені огірки, помідори, перець, цибулю, кріп, петрушку, маслини тощо. Дорослий говорить: «Я кладу до миски огірки». Дитина продовжує: «Я кладу до миски огірки та помідори». Дорослий: «Я кладу до миски огірки, помідори, перець». Малюк має продовжити ланцюжок.

      «5 (10) слів». Ви називаєте в повільному темпі 5 або більше залежно від віку дитини слів: стіл, річка, сонце, іграшка, шкарпетки. Дитина має повторити ці слова, бажано в такому самому порядку або хоча б назвати ті, що запам’ятала.

      «Що як звучить». Потрібні картки із зображенням предметів, що видають певні звуки — годинник, потяг, пилосос, телефон, море, дощ та ін. Дитині пропонують згадати та відтворити звуки, що видають ці предмети. Потім завдання можна дати «навпаки»: дорослий видає звук, а малюк має відгадати, чий він.

      «Рухаємось і співаємо». Відома дитяча пісня «Голова, плечі, коліна і пальці» може стати в пригоді при розвитку рухової пам’яті. Співати її можна будь-якою доступною вам мовою. З кожним наступним куплетом можна прискорювати темп і по черзі не промовляти однієї назви: «Голова, плечі, коліна, пальці (просто показати), плечі, коліна, пальці…, …, коліна, пальці».

      НАВІЩО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ІРЦ

      Діти з порушеннями психо-фізичного розвитку мають отримувати якісну освіту та соціальну адаптацію в умовах інклюзивної освіти. Для цього слід об’єднати зусилля різних державних і громадських структур, батьків та інших зацікавлених сторін. Саме інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ) спрямовані забезпечити права на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти дітей, які мають особливі освітні потреби. Адже для них слід адекватно змінити та адаптувати умови навчання. Під час навчання таких дітей треба враховувати їхні психофізіологічні можливості.

      Як і коли батькам слід звертатися до ІРЦ

      Батьки можуть прийти на консультацію до фахівців ІРЦ за власним бажанням. Також батьки приходять на консультацію за рекомендацією лікарів або ж дослухаються до думки педагогів, соціальних працівників, психологів чи вихователів.

      Чи потрібне направлення до ІРЦ?

      Кожен з батьків, що має дитину з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років, може звернутися за допомогою до ІРЦ за місцем проживання.
      Фахівці інклюзивно-ресурсного центру можуть допомогти батькам обрати, які саме медичні, психологічні, педагогічні та освітні послуги потрібні їхнім дітям, і де їх можна отримати.

      Освітні послуги в ІРЦ

      Провідне завдання інклюзивної освіти – розвиток  навичок і вмінь дитини з особливими освітніми потребами. Така спрямованість інклюзивної освіти допомагає підвищити академічний, соціальний, емоційний та фізичний потенціал дитини, поліпшити її навички самодопомоги. Фахівці ІРЦ консультують та інформують педагогів освітніх закладів, у яких навчають та виховують дітей з особливими освітніми потребами. Тож якщо педагог дезорієнтований і не знає, як спілкуватися з дитиною, як організувати свою роботу відповідно до її потреб і можливостей, він може звернутися до ІРЦ. Спеціалісти центру проконсультують, як адаптувати й модифікувати навчання та освітній простір, які методи роботи слід обирати відповідно до освітніх потреб конкретної дитини, які системи психологічних та педагогічних послуг необхідні дитині з особливими освітніми потребами тощо.

      Психолого-педагогічна допомога спрямована на:

      – соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та відповідних компетенцій;формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах;розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності, становлення особистості. За результатами комплексної оцінки фахівці Центру визначають напрями, обсяг психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами (для дитини з інвалідністю – з урахуванням індивідуальної програми реабілітації) та забезпечують її надання шляхом проведення індивідуальних і групових занять;надання рекомендацій щодо складення, виконання, коригування індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами в частині надання психолого-педагогічної допомоги, змісту, форм та методів навчання відповідно до потенційних можливостей дитини;забезпечення належних умов для навчання залежно від порушення розвитку дітей з особливими освітніми потребами (доступність приміщень, особливості облаштування робочого місця, використання технічних засобів тощо);інформування батьків (одного з батьків) або законних представників дітей з особливими освітніми потребами про наявність мережі навчальних закладів, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту та громадських об’єднань для підтримки сімей, які виховують таких дітей. Психолого-педагогічна допомога надається дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах (не відвідують навчальні заклади), та не отримують відповідної допомоги.

      Батькам дітей з особливими освітніми потребами

      Вже розпочав роботу портал Інформаційна система управління освітою (ІСУО).
      За допомогою порталу інклюзивної освіти батьки можуть:
      – подати заявку до інклюзивно-ресурсного центру, не виходячи з дому;отримати запрошення на проходження комплексного оцінювання (адреса, дата, час); зберігати заявку та висновок в електронному вигляді.

      Для користування системою необхідно зареєструватися на сайті:  https://irc.isuo.org/

      17 справ, які потрібно зробити, поки дитині не виповнилося 5 років

      Поки діти ще дуже малі, треба встигнути провести з ними якомога більше часу. Треба встигнути навчити їх головним правилам життя, привчити до етикету, та й взагалі подарувати їм стільки свят, скільки тільки можливо. А ще з ними треба встигнути зробити 17 і може бути навіть більше справ.
      1. Навчіть дитину ввічливо говорити “ні”.
      2. Влаштовуйте сімейні вечори, поки соціальні мережі і комп’ютерні ігри не стали займати в її житті занадто багато місця.
      3. Прищепіть їй впевненість у собі.
      4. Цілуйте її стільки, скільки вистачить сил.
      5. Читайте їй казки, дивіться разом мультики, грайте і ліпіть фігурки з пластиліну.
      6. Дозволяйте їй бігати без страху впасти і поранитися.
      7. Проведіть з дитиною цілий день в зоопарку.
      8. Досліджуйте всі атракціони, які можна тільки знайти у вашому місті.
      9. Повісьте в рамку малюнок, який намалювала дитина.
      10. Запишіть миле відео зі своєю дитиною.
      11. Перестаньте думати про малюка 24 години на добу і проведіть ніч з чоловіком в найближчому готелі.
      12. Сплануйте вікенд з друзями і не говоріть на “дитячі” теми.
      13. Навчіть малюка кататися на велосипеді / роликах / самокаті.
      14. Розкресліть графік зростання на рамі дверей.
      15. Вивчайте літературу, присвячену розвитку дітей.
      16. Любіть примхи своєї дитини, допомагайте їй вчитися на своїх помилках і пробайте її за все.
      17. Обіймайте дитину і говоріть: “Я люблю тебе” при кожному зручному випадку.


      НА ЛІНІЇ КОНТАКТУ. ЯК ФОРМУВАТИ СОЦІАЛЬНІ НАВИЧКИ У ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ”

      1. Відслідковуйте стереотипні прояви дитини та розгортайте навколо них ігровий сюжет, збагачуючи ці шаблони поведінки різними рухами, вокалізаціями, емоційними станами.

      2. Будьте уважними до інтересів дитини. ЗРОБІТЬ ЇЇ ІНТЕРЕС СПІЛЬНИМ для вас обох: долучіться до розглядання предмета, що зацікавив дитину, продемонструйте можливі дії з ним, розкажіть про предмет тощо.

      3. За кожної можливості приєднуйтесь до діяльності дитини та ІМІТУЙТЕ її рухи та дії. Робіть паузи та спостерігайте, чи очікує дитина продовження або відповідає тією самою дією. Поступово видозмінюйте, модернізуйте дії, надаючи їм певного сенсу, перетворюючи на ІГРОВУ діяльність.

      4. Підтримуйте елементи спілкування, спроби вступити в контакт, реакції на звертання дорослого.

      5. Постійно привертайте увагу дитини до своїх дій. Виразно коментуйте типові дії дитини, пов’язані з такими режимними моментами як годування, одягання, купання, засинання тощо. Такі ритуали базуються на повторювальних ритмах, що викликають у дитини відчуття наступності і незмінності – підготовленість до послідовних подій.

      6. Під час тактильного контакту з дитиною говоріть їй про свої почуття, включаючи і прояви власного незадоволення її поведінкою. При цьому враховуйте, що аутична дитина здатна розуміти ваші почуття і мовлення.

      7. Коли йдете з дитиною, наприклад, сходинками, можна вимовляти відповідний текст: «вверх (або вниз) по сходинкам ідемо, топ-топ-топ-топ». Важливою тут є ритмізація тексту, яка співпадає у часі з ритмічними рухами тіла. Так, гойдаючи дитину, озвучуйте ритмічне розгойдування за допомогою пісеньки або вірша. 

      8. Постійно стимулюйте емоційні реакції дитини на тепло, прохолоду, вітер, барвисте листя на деревах, яскраве сонце, талий сніг, спів пташок, зелену траву, квіти; на забруднені місця в при­родному довкіллі (засмічені, з неприємним запахом, брудною водою) та чисті й затишні галявини тощо. При цьому багаторазово навчайте і заохочуйте дитину використовувати відповідні жести і рухи тіла, вокалізації, слова і словосполучення; схвалюйте таку її поведінку.


      Комплекс вправ для профілактики плоскостопості дітям-дошкільнятам

      Існують вправи для профілактики плоскостопості для дітей будь-якого віку, які можна робити, не приділяючи їм окремо часу. Наприклад, ходьба босоніж – є відмінним тонізуючим варіантом вправи від плоскостопості у дітей як дошкільнят, так і підлітків, дорослим теж дуже корисно ходити по поверхнях різної текстури без взуття.

      Вправи від плоскостопості для дітей у вигляді лазіння по сходах на спортивних майданчиках, є прекрасною альтернативою комплексу, заснованого на заняттях з дерев’яною палицею.

      Цілком ефективними вважаються вправи для профілактики плоскостопості для дітей у вигляді ходьби по бордюрах або прямій лінії, а також їзда на велосипеді і лазіння по канату – будь-яка помірна фізична активність у будь-якому віці сама по собі є запобігаючим фактором від багатьох захворювань, в тому числі, і від плоскостопості.

      Вибираючи комплекс вправ для профілактики плоскостопості у дітей, варто орієнтуватися на вік і на рівень їх фізичної підготовки.

      Комплекс вправ для профілактики плоскостопості може включати такі вправи:

      • Сидячи на стільчику виконати наступні вправи для профілактики плоскостопості для дошкільнят – випрямити по черзі кожну ногу і виконати по 5-10 згинань кожною ногою, потім близько 10-ти разів зробити обертання кожною стопою;
      • У комплекс вправ для профілактики плоскостопості у дошкільнят можна додати творчості – затиснути в стопі олівець і малювати на аркуші паперу, розташованому на підлозі.

      Комплекс вправ для профілактики плоскостопості можна виконувати в будь-яких комбінаціях і в будь-який час дня.

      Для того, щоб гарні результати давала профілактика плоскостопості у дітей дошкільного віку, вправи потрібно виконувати регулярно, але навіть постійне виконання комплексів не може показати швидких змін. Ця умова є універсальною для лікування плоскостопості в будь-якому віці, в тому числі і для дорослих.