Нормативно – правова база

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ

Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Інклюзивне навчання часто вважають альтернативою інтернатній системі, за якою діти з особливими освітніми потребами навчаються  в спеціальних закладах освіти та змушені проживати в інтернатних відділеннях при них через їх територіальну розгалуженість.

Жодна дитина не має відчувати себе іншою та виключеною з освітніх, культурних і соціальних процесів – це головне завдання інклюзії. Докладніше про інклюзивну освіту

Лист МОН № 1/6435-22 від 15.06.2022 р. ” Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами “

Методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку.

Методичні рекомендації для інклюзивно-ресурсних центрів щодо визначення категорій (типології) освітніх труднощів у осіб з ооп та рівнів підтримки в освітньому процесі.

Зміни до Положення про ІРЦ під час воєнного стану від 29.04.2022 року №493

Лист МОН України № 1/3710-22 від 28.03.2022 року “Про роботу інклюзивно-ресурсних центрів та організацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами у період воєнного стану”

МОН України від 03.11.2023 № 1/17310-23 Щодо окремих питань організації освітнього процесу в умовах воєнного стану

МОН України від 31.08.2023 № 1/13094-23 Про організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2023/2024 навчальному році

МОН України від 24.08.2023 № 1/12702-23 Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2023/2024 навчальному році

МОН України від 15.08.2023 № 1/12132-23 Щодо надання роз’яснень про комплектування спеціальних груп у закладах дошкільної освіти

№ 1/11479-23 від 03.08.2023 “Про методичні рекомендації “Безпечне освітнє середовище: Надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації” (розроблені ДУ “Український інститут розвитку освіти”)

Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання

Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році (лист МОН України від 31.08.2023 № 1/13094-23)

ПОСТАНОВА від 26 квітня 2022 р. № 483 Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 і від 15 вересня 2021 р. № 957

ПОСТАНОВА № 765  (Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами)

ПОСТАНОВА № 769 (Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530)

ПОСТАНОВА № 957 (Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти)

Роз’яснення МОНУ щодо встановлення рівнів підтримки для дітей на інклюзивному навчанні.

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ. ПОВНОВАЖЕННЯ КЕРІВНИКА ЗЗСО

Організація інклюзивного навчання у закладі загальної середньої освіти здійснюється на підставі нормативно – правових документів:

✅ Закону України «Про освіту»

✅ Закону України «Про повну загальну середню освіту»

✅Постанови КМУ від 15.09.2021 №957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти»;

✅ Постанови КМУ від 12.07.2017 №545 Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ від 22.08.2018 № 617, від 21.10.2020 № 983; від 21.07.2021 № 765; від 29.04.2022 № 493; від 30.08.2022 № 979.

Фінансування інклюзивної освіти унормовано:

✅ Статтею 103-3 Бюджетного кодексу України;

✅ Постановою Кабінету Міністрів “Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами” ( від 14 лютого 2017 р. № 88).

Джерело: https://www.facebook.com/KyivSQEua

Корекційно-розвиткові програми, які ми викори-стовуємо у роботі:

Л. І. Трофименко.Корекційна робота з розвитку мовлення для дітей дошкільного із ЗНМ. Київ-2016.НАПНУ.
Трофименко Л. І.Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.Київ ПП «Актуальна освіта» 2013.
І.М.Омельченко,Л.О.Федорович.Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для підготовчих,1-4 класів спеціальних загальноосвітніх закладів для дітей із ЗПР.Київ 2016.
Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку. Розвиток когнітивної сфери»  для 1-4 спеціальних класів для дітей із  затримкою психічного розвитку закладів загальної середньої освіти (автор: Сак Т.В., Прохоренко Л.І.).  
Програма з корекційно-розвиткової роботи «Цікавий світ Монтессорі» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (автори: Дишлюк Т.Б. Чеботарьова О.В.).
Корекція розвитку» Програма з корекційно-розвиткової роботи для 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку. Автори: Бабяк О.О., Баташева Н.І.
Сходинки розвитку розумової та пізнавальної активності дітей із ЗПР (для дошкільного віку).
Програма розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями слуху (глухі, зі зниженим слухом, з кохлеарними імплантами) /За редакцією К. В. Луцько/

Діагностичний інструментарій.

Л.І.Трофименко “Діагностика та корекція загального недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку. Навчально-методичний посібник.Київ-2013 рік”.
К.Крутій “Обстеження мовлення дітей дошкільного віку”.
Н.М.Стадненко,Т.Д.Ілляшенко,А.Г.Обухівська «Методика діагностики відхилень в інтелектуальному розвитку молодших школярів».Київ-2014.

Перелік діагностичних методик, дозволених для використання УНМЦЦППСР в закладах освіти

Рекомендовано Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи. Схвалено до друку науково-методичною радою Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол № 9, від 29.12.2010р.)

Методики вивчення особливостей нервової системи

1. Методика “Вивчення властивостей нервової системи”
2. Визначення властивостей нервової системи за психомоторними показниками (теппінг-тест)
3. Методика “Прогноз” (оцінка рівня нервово-психічної стійкості за В. Бодровим)

Методики вивчення і оцінки особливостей пам’яті

1. Визначення опосередкованого запам’ятовування за методикою Л. Виготського
2. Визначення продуктивності запам’ятовування за методикою О. Лурії “Піктограми”
3. Визначення обсягу оперативної пам’яті за методикою Е. Крепеліна “Рахунок”
4. Дослідження образної пам’яті
5. Дослідження логічної та механічної пам’яті

Методики вивчення особливостей уваги

1. Визначення точності уваги за методикою К. Іванова-Смоленського “Коректурна проба”
2. Методика “Червоно-чорна таблиця”
3. Оцінка уваги (методика Мюнстенберга)
4. Методика визначення рівня уваги й самоконтролю
5. Визначення обсягу уваги (кількості об’єктів, що сприймаються одночасно)
6. Визначення особливостей переключення уваги
7. Методика дослідження концентрації уваги (тест Торндайка)

Методики вивчення і оцінки особливостей мислення

1. Методика дослідження аналітичності мислення “Числові ряди Крепеліна
2. Методика визначення інтелектуальної лабільності
3. Методика визначення стилю навчання й мислення
4. Методика визначення стилю мислення А. Харрісона та Р. Бремсона
5. Дослідження впливу установки на спосіб розв’язання задач

Методики діагностики деяких психічних станів особистості

1. Методика “Шкала тривожності” Тейлора
2. Методика дослідження вольової саморегуляції А. Звєрькова та Є. Ейдмана
3. Міні-мульт
4. Методика дослідження соціальної адаптованості
5. Тест “Визначення особистісної адаптованості школярів
6. Методика “Самооцінка психічних станів (за Г. Айзенком)
7. Опитувальник САН
8. Вивчення егостанів (методика модифікована та адаптована Г. Партико та Г. Кучерявою)
9. Визначення показників та форм агресії за методикою А.Басса та А. Дарки (адаптація О. Осницького)
10 Методика дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса – Р. Даймонда
11. Тест шкільної тривожності Філіпса
12 Багатошкальний опитувальник дитячої тривожності (БОДТ)
13. Виявлення схильності до емпатії (за методикою І. Юсупова)
14. Діагностика вад особистісного розвитку (ДВОР) (за З. Карпенко)
15. Діагностика емпатії (А. Меграбян, М. Епштейн)
16 Методика виявлення групи ризику
17 Дослідження наполегливості
18 Дослідження імпульсивності (В. Лосєнков)
19. Методика дослідження вольової організації особистості (А. Хохлов)
20 Методика визначення ступеня прояву депресії
21. Шкала депресії (Т. Балашова)
22 Тест на виявлення суїцидальних намірів (Н. Шавровська, О. Гончаренко, І. Мельникова)
23. Методика виявлення схильності до неадекватної поведінки

Методики вивчення темпераменту особистості

1. Тест Я. Стреляу
2. Опитувальник структури темпераменту В. Русалова
3. Методика РЕИ (Ганс і Сибіла Айзенки)
4. Визначення типу темпераменту за методикою Г. Айзенка
5. Анкета вивчення комунікативності

Методики вивчення характеру особистості

1. Методика дослідження характеру особистості
2. Самооцінка характеру методом оціночних шкал
3. Методика визначення самооцінки
4. Тест “Самооцінка організованості”
5. Тест “Дізнайся про себе”
6. Дослідження схильності до ризику (за О. Шмельовим)

Методики вивчення здібностей та інтелекту

1. Виявлення та оцінка комунікативних та організаторських схильностей (КОС-1)
2. Таблиці Равена (шкала прогресивних матриць)
3. Методика визначення загальних розумових здібностей (за Р. Вандерлік)
4. Методика вивчення рівня невербальної креативності (за П. Торренсом)
5. Тест інтелекту Р. Кеттелла
6. Тест “Креативність”
7. Шкільний тест розумового розвитку (НДІ загальної та педагогічної психології АПН)
8. Тест “Вивчення рівня пізнавальної активності учнів” (Б. Пашнєв)
9. Опитувальник особистісної схильності до творчості за Г. Девісом (у редакції Б. Пашнєва)
10. Модифікований тест Гілфорда на вивчення творчого мислення

Методики вивчення мотиваційної сфери і спрямованості особистості

1. Методика “Незакінчені речення” (Сакса і Сіднея)
2. Диференційовано-діагностичний опитувальник інтересів – ДДО (за Є. Клімовим)
3. Карта інтересів
4. Типологія особистості та привабливе професійне середовище (за Д. Голландом)
5. Тест “Структура інтересів і схильностей” (СІС)
6. Методика вивчення спрямованості особистості “Орієнтовна анкета” (В. Смекала, М. Кучера)
7. Методика “Самооцінка індивідуальних особливостей” -СЮ (Л. Кабардова)
8. Методика Л. Йовайши
9. Методика вивчення професійних намірів старшокласників

Комплексні методики вивчення особистості

1. Тест Кеттелла (16 К.Р-опитувальник)
2. Вивчення акцентуації у підлітків за допомогою методики Леонгарда – Шмішека
3. Дослідження рівня суб’єктивного контролю (Є. Бажин, Є. Голинкін, А. Еткінд)
4. Методика визначення труднощів у встановленні контактів В. Бойка
5. Восьмиколірний тест Люшера

Проективні методики дослідження особистості

1. Тест “Автопортрет”
2. Методика “Кінетичний малюнок сім’ї” (КМС)
3. Методика виявлення індивідуально-типологічних розбіжностей “Конструктивний малюнок людини з геометричних фігур”
4. Методика “Дім – Дерево – Людина”(американський психолог Дж. Бак)
5. Тест “Неіснуюча тварина”
6. Тест руки (Напсі-Іеві)
7. Тест “Малюнок дерева”

Методики виявлення та оцінки міжособистісних взаємин в колективі та сім’ї

1. Діагностика міжособистісних взаємин Т. Лірі
2. Дослідження міжособистісних стосунків за методикою В. Стефансона “сортування”
3. Методика типового реагування на конфліктні ситуації К. Томаса
4. Вивчення статусу особистості в колективі (метод соціометрії)
5. Методика визначення згуртованості класу “Скільки голів, стільки думок”
6. Методика дослідження міжособистісних взаємин дітей у сім’ї “Казки Дюса (Десперт)”
7. Тест “Психологічна сумісність”
8. Оцінка психологічного клімату в колективі
9. Методика визначення міжособистісних стосунків школяра (за Рене Жилем)
10 Опитувальник суб’єктивного ставлення школяра до діяльності, самого себе та оточуючих  ССДСО) (автор – О. Афанасьєв)

Методики вивчення мотивації навчання

1. Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації в адаптації Н. Лусканової (модифікована)
2. Тест суб’єктивної локалізації контролю (СЛК)
3. Методика вивчення мотивів навчальної діяльності учнів (Б. Пашнєв)
4. Опитувальник “Автономність – залежність особистості у навчальній діяльності” (Г. Пригніна)
5. Тест “Виявлення домінуючого мотиву навчання”

Як бути із термінологічною розбіжністю

У Законі України «Про загальну середню освіту» відбулися такі термінологічні зміни:
«загальноосвітній навчальний заклад» «заклад загальної середньої освіти»
«навчально-виховний процес» «освітній процес»
«діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації» «діти з особливими освітніми потребами»
«засновник (власник)» «засновник (засновники)»
«надання освітніх послуг» «провадження освітньої діяльності»
До приведення актів законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із законами тимчасова термінологічна розбіжність не має перешкоджати реалізації відповідних положень законодавства, прав осіб на освіту чи діяльності закладів освіти.