Вчителям та вихователям

Методичні рекомендації щодо запровадження безбар’єрності у закладах освіти (від 04.09.2024 р.)

ЯКЩО ДИТИНА “НЕ…”

НЕКЕРОВАНА

НЕВГАМОВНА

НЕСЛУХНЯНА

НЕПОСИДЮЧА…

ДЕКІЛЬКА ПОРАД ПЕДАГОГАМ ТА БАТЬКАМ

Найчастіше батькам та фахівцям хотілося би бачити дитинку, яка уважно слухає та поведінка якої є передбачуваною. Але реальність така, що саме іншим дітям потрібна допомога батьків та спеціалістів.

І найважчим є перший етап. Для того, щоб подальша корекційна робота з дитиною була результативною, потрібно насамперед налагодити із нею контакт. А для цього важливо за проблемою побачити саму дитину та її непрості почуття.

Декілька порад для формування відношення та покращення відносин:

Прийняття замість відкидання

Так, зараз він трощить кабінет або каже «не буду» на кожне ваше прохання. Але дитина така, якою є, і проявляє себе так, як може. Тільки ваші професіоналізм разом із людяністю допоможуть розглянути за неугодною поведінкою вразливого малюка, якому потрібна допомога та підтримка.

Дії замість очікування

Як фахівець ви знаєте, що проблема не вирішиться сама собою і навряд чи зникне з віком сама по собі. Важливо донести до родини, що невідкладна робота необхідна прямо зараз.

Підтримка замість критики

Дитина з особливостями завжди отримує безліч зауважень та невтішних відгуків, в усіх місцях, де буває. Тож створіть для неї іншу ситуацію! Хваліть! Помічайте і заохочуйте щось хороше, правильне, що вона робить! Створюйте ситуації успіху та зміцнюйте самооцінку!

Увага до емоцій замість «вибуху»

Відстежуйте як стан дитини, так і власний. Якщо бачите, що дитина вже “на взводі”, постарайтеся запобігти спалаху небажаної поведінки. Якщо відчуваєте, що самі наповнюєтеся роздратуванням і злістю, знайдіть спосіб заспокоїтись і не зірватися на дитину.

Віра та любов замість відчаю

Є така закономірність, що чим гірше поводиться дитина, тим більше вона потребує любові та віри. Ваша впевненість у її успіхах додасть сил не лише дитині, а й її родині.

Постійно шукайте! Прийоми, мотиваційні чинники, вправи, підходи, навіть слова. Знаходьте й використовуйте нові методи замість неефективних інструментів.

ДЖЕРЕЛО: Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр 

ЗАВАНТАЖУЙТЕ ПОСІБНИК «ГРУПОВІ ЗАНЯТТЯ З ВИКОРИСТАННЯМ АРТ- МЕТОДИК ДЛЯ ДІТЕЙ» у телеграм- каналі “Психологічна платформа”, посилання:https://t.me/psyhologi4na

НЕ РОБІТЬ ТАК. ДЛЯ ПЕДАГОГІВ (вчителів та тренерів)

1. НЕ намагайтеся ПЕРЕМОГТИ учня на уроці, не доводьте, що ви розумніші, що ви його вище. Будьте іноді розпорошені, помиляйтеся, забувайте. Дозвольте йому перемогти вас. Для нього дуже важливо навчитися перемогам.

2. НЕ ПРИНИЖУЙТЕ учня ні словом, ні жестами, ні натяками.

3. НЕ дорікайте учню минулими вчинками.

4. НЕ доносьте на нього батькам. Захищайте його, кожен потребує захисту. Будь-яке слово висловлюйте дуже обережно. Допоможіть йому притягнути його добрий образ з майбутнього. Ваш захист має нагадувати йому, яким він має стати, а не яким він був.

5. НЕ соромте учня. Не обережним словом можна вбити. Щоб він не накоїв, постарайтеся згладити, прикрити, начебто цього не було.

6. НЕ зраджуйте учня.

7. НЕ гнівайтеся на учня. Гнів та злість руйнує життя.

8. НЕ виявляйте до учня недовіри. Якщо він списує, то нехай списує. Допоможіть йому навчитися навчатися без списування.

9. НЕ думайте про дитину погано і не шкодуйте її. ПИШАЙТЕСЯ НЕ СИЛЬНИМИ, А СЛАБКИМИ, ЯКІ ЗМОГЛИ СТАТИ СИЛЬНИМИ.

10. НЕ робіть нічого такого, що не служить вихованню дитини, вона повинна відчувати, що час, проведений з учителем, підносить його. Що він необхідний іншим, і він має силу впливати і щось змінювати. І тут у нього виробляється самостійність і відповідальність.

Опозиційно-викличний розлад: рекомендації для вчителів та батьків.

Джерело: Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика.

Зони відповідальності на уроках та поза ними асистента вчителя, асистента дитини та вчителя – юридичне розʼяснення

Оцінювання учнів з ООП під час інклюзивного навчання

12 практичних ідей з організації роботи в інклюзивному класі

Важливі деталі, які варто враховувати, працюючи з інклюзивним класом. Практичні поради!

Більшість з нас розуміє, що створення комфортного освітнього середовища для інклюзивних дітей — це добре. Але як це зробити? Як організувати робочий процес, не акцентуючи уваги на особливих учнях? Ми вже звертались до теми особистісної переорієнтації педагога, вдосконалення навичок вчителя для роботи з інклюзивними дітьми. Тепер пропонуємо зосередитись на організаційних особливостях, на які варто звернути увагу під час роботи в інклюзивних класах, адже це допоможе створити оптимальний навчальний процес та безболісно пройти адаптацію.

1. Говоріть про інклюзивних людей, озвучуйте різні точки зору

У нашому суспільстві, на жаль, не прийнято говорити про людей з особливими потребами, тому поява інклюзивних дітей у класах може викликати (і напевно, викличе!) хвилю протесту з боку учнів.

Як відомо, сучасні діти мають досить своєрідні підходи у виборі авторитетів. Станьте для них тим, кого вони послухають у цьому питанні. Станьте голосом тої частини людства, яку часто не чують. Запропонуйте учням більш широкий погляд на життя, оперуючи фактами, прикладами з життя. Знайдіть взірця, чий досвід захоплюватиме. Для цього використовуйте журнальні статті, книги, виступи людей з «обох таборів».

2. Не опускайтесь до стереотипів

Закономірно, що у вчителя недостатньо досвіду в роботі з особливими дітьми. Але це не привід мислити штампами. Це виклик, це привід вивчити цю сторону життя, зрозуміти чим та як живуть ці діти.

Якщо є така можливість, поспілкуйтесь з батьками інклюзивних дітей. Запрошуйте на уроки людей, які зможуть поділитися власним досвідом, баченням життя. Глуха дитина – не дурна, сліпа – не безпомічна, сонячна – не безнадійна.

3. Не ігноруйте, коли клас вороже ставиться до особливої дитини

Існують популярні фрази, які ображають людей з фізичними, розумовими особливостями. Ці вислови можуть трансформуватися, і ваша задача – віслідковувати їх появу. Таким чином ви зможете припинити їх поширення та пояснити, які психологічні травми можуть нанести такі слова. Усі мають розуміти, що така поведінка неприпустима. Контролюйте, щоб конфліктна ситуація не повторилась.

4. Не вказуйте на конкретних дітей в процесі виховного моменту

Коли учні дражнять однокласника за певні вади, особливості мови, виконання завдань, важливо пояснити, що так робити негарно. Але не кажіть, що «Сергійко з милицями, бо він інвалід». Ні в якому разі! Дайте зрозуміти учням, що їх поведінка неприпустима ні з ким, ніколи, ні за яких обставин. Без персоналій.

5. Враховуйте різноманітність учнів, але не акцентуйте увагу на відмінностях

Ніколи не ставте у порівняння іншим дитину з певними особливостями: «Ось, у Марійки слух поганий, а розказала вірш на відмінно. А ти здоровий лобуряка й на те не спромігся». Як мінімум, таким чином ви налаштуєте клас проти окремих учнів. Взагалі така тактика дуже погана, а з інклюзивними дітьми й поготів.

6. Подбайте, щоб у класі були іграшки

Наприклад, це можуть бути речі, які зараз багато хто ненавидить – спінери. Але такі забавки допомагають зосередитись учням з проблемами уваги. Ще варіанти: кубик Рубіка, головоломки, райдуги. Іграшки можуть допомогти на уроці, але не бійтесь ставити межу, якщо учні зловживають ними.

7. Підготуйте широку бібліотеку в класі

Хай це будуть різні книги, відомих чи маловідомих авторів. Не програмові твори чи щось рекомендоване Міністерством. Хай це буде література про життя різних школярів. Учні можуть дізнатися там те, про що соромляться спитати чи розказати. Звернуть увагу, щоб видання були якісними, бажано з ілюстраціями.

8. Поцікавтесь, чи може ваша школа закупити чи організувати запис аудіокниг

Якщо учні мають можливість слухати, а не читати, це може суттєво підвищити загальну успішність. А головне, діти з обмеженими можливостями почуватимуть себе комфортно і не ізольовано.

9. Плануйте заходи, які допоможуть учням краще зрозуміти один одного

Створіть атмосферу дружби, взаєморозуміння. Хай ваші заходи несуть неформальний характер. Це важливо тоді, коли у школярів виникають проблеми з тим, щоб побачити в інклюзивному однокласнику рівного собі.

10. Переконайтесь, що усі організовані вами заходи поза школою підходять кожному у класі

Можливо, у вас не буде учнів з видимими порушеннями (наприклад, діти на інвалідних візочках). Але у класі може бути хтось з хворим коліном чи фобією, що не дозволить виконати заплановану вами програму – піднятися на 420 сходинок, щоб помилуватися краєвидами. По-перше, такий захід може обернутися фізичною травмою, по-друге, учень, який не впорався (на фоні класу, який з легкістю подолав шлях), відчуватиме себе другосортним. Проаналізуйте стан учнів та запропонуйте альтернативні варіанти відпочинку, які будуть до смаку всім.

11. Утримуйтесь від проведення заходів, які включають необхідність щось їсти

У наших школах присутня практика, коли після ярмарку, чи до якось свята учням накривають «солодкий» стіл. Ймовірно, від такої практики доведеться відмовитись, якщо ви залучаєте інклюзивних дітей. Це пов’язано з харчовими обмеженнями (алергія), та можливістю їсти без дискомфорту. Останній пункт може стати приводом до нових насмішок.

12. Співпрацюйте з місцевими соціальними службами

Підтримка зі сторони у роботі з інклюзивним класом вкрай важлива. Залучайте соціальні служби, як мінімум попросіть їх надати різноманітні навчальні брошури, інформацію, яка допоможе впоратись зі складною ситуацією (хоча б телефони довіри). Це буде актуально для всіх. Розмістіть матеріали так, щоб учні могли взяти їх, не привертаючи зайвої уваги.

Журнал «На Урок»

Важливе аситентам вихователів!